Від початку повномасштабної війни Ужгород прийняв понад 30 тисяч переселенців та 200 релокованих підприємств

Від початку повномасштабного російського вторгнення Ужгород став домом для більш ніж 30 тисяч внутрішньо переміщених осіб та прийняв понад 200 релокованих підприємств. Попри значне навантаження на інфраструктуру в перші місяці великої війни, інтеграція нових жителів і бізнесу суттєво змінила демографічний та економічний профіль обласного центру Закарпаття. Як повідомляє національний мовник «Суспільне», про це заявив Ужгородський міський голова Богдан Андріїв під час форуму «Re:Open Zakarpattia 2026».

За даними очільника міста, переміщення понад двох сотень компаній дало поштовх місцевій економіці. Підприємці задіяли частину приміщень, які раніше простоювали, та відновили на цих майданчиках господарську діяльність. Це дозволило створити робочі місця і забезпечило додаткові фінансові надходження до міського бюджету, насамперед за рахунок сплати податку на доходи фізичних осіб (ПДФО).

Найскладнішим етапом для громади стали перші тижні та місяці повномасштабної війни, коли до тилового Закарпаття масово прибували евакуйовані мешканці з регіонів, де точилися бойові дії. Тоді муніципалітету довелося в екстреному режимі розгортати місця для тимчасового розміщення, організовувати харчування та координувати транзит тих, хто прямував за кордон. Сьогодні акцент міської влади змістився з кризового реагування на довгострокову адаптацію переселенців.

«Понад 30 тисяч внутрішньо переміщених людей фактично вже стали повноцінними жителями нашого міста. Вони користуються всіма міськими послугами, отримують медичну та соціальну допомогу, їхні діти навчаються у школах. Ще одним серйозним викликом залишається війна. Частину міського бюджету ми спрямовуємо на підтримку Збройних сил України, також допомагаємо родинам загиблих військовослужбовців», — зазначив Богдан Андріїв.

Подальша стратегія розвитку Ужгорода передбачає модернізацію міської інфраструктури відповідно до зростання кількості населення. Серед ключових пріоритетів на наступні роки міський голова виділив підвищення якості медичних і освітніх послуг, оновлення громадського транспорту, упорядкування публічних просторів, а також збереження та відновлення історичного центру тисячолітнього міста для посилення його конкурентоспроможності.

Першоджерело: Суспільне Мовлення