Який засіб потрібен Україні для ефективної протидії реактивним «Шахедам» — інтерв’ю з Андрієм Шуваловим, очільником Фонду Сергія Притули

Як зазначає профільне IT-видання AIN.UA, україна знову опинилась у ролі наздоганяючого у протидії російським далекобійним засобам ураження.

Попри те, що перші зразки реактивних «Шахедів», «Герань-3», полетіли в український тил ще влітку 2025 року, питання про те, чим збивати нові «Герань-4», а також крилаті ракети «Герань-5», «Бандероль», «Філін» та інші — залишається актуальним.

Про пошук засобів ефективної протидії AIN поспілкувався із CEO Фонду Сергія Притули Андрієм Шуваловим. Україна зараз знову шукає рішення проти нових далекобійних загроз — «Герань-4», «Герань-5» та інших, що потрібно для паритету?

Так, на жаль, в цьому випадку ми постійно в ролі наздоганяючого, і це починалося з перших «Шахедів» і їхніх модифікацій. Ми досі не дивимося на крок уперед, і не масштабуємо наші виробництва чи технології, розуміючи, що, скоріш за все, станеться.

Що стосується реактивних «Шахедів», то перша інформація про них з’явилася влітку 2025 року, і ми вже розуміли, що варто чекати на більшу кількість.

Але, на жаль, не були вжиті певні заходи, і тому на сьогодні маємо не найкращу картину: знову в наздоганяючому темпі працюємо та гасимо пожежу.

Якщо у нас «Герань-5» зараз працює на швидкості близько 450 км/год і там до 550–600 км/год максимальної, то наші реактивні зенітні дрони-перехоплювачі працюють чи на такій самій швидкості, чи навіть десь на кілометрів 50 км/год поступаються.

А для того, щоб ефективно збивати треба навпаки мати мінімум плюс 50 км/год, щоб була можливість наздогнати й знищити ціль. Наприклад, Фонд не так давно видав 626 перехоплювачів «Zirka».

Це мультироторний перехоплювач, який на максимальній швидкості набирає понад 400 км/год і в нас одразу було збиття “Герань-5» екіпажем “RETRO” батальйону Darknode 412-ї окремої бригади безпілотних систем “Nemesis”.

Водночас мова саме про цю модифікацію. Зі зростанням швидкості повітряних цілей понад 500 км/год перед платформою постають нові технологічні виклики.

Розробники це розуміють і вже працюють над її подальшою модернізацією, щоб розширити можливості застосування проти нових типів загроз.

Ми зі свого боку підтримуємо цей процес, адже важливо не лише створювати ефективну протидію сьогодні, а й постійно вдосконалювати засоби відповідно до змін на полі бою. Паралельно Фонд шукає всі можливі дієві рішення.

Ми бачимо тенденцію до розвитку реактивних перехоплювачів, а ворожі цілі змінюються, тож і наші засоби змінюватимуться разом із ними. Так було з класичними «Шахедами», так буде й тут.

Представники фонду «Повернись живим» увійшли до складу журі AIN Awards 2026.

Премія відзначить українські оборонно-технологічні стартапи, компанії на етапі зростання (Growth-stage) та інвестиційні фонди, які розвивають оборонну індустрію України. Подати заявку на участь в AIN Awards 2026 можна за посиланням .

Збільшення швидкостей також формує вимоги до системи наведення. Пілотам на таких швидкостях дуже складно буде реагувати. Нам треба технологічно це вирішувати, а не залежати від індивідуальної майстерності людини.

Це впирається в софт, в камеру, яка здатна буде працювати на такій швидкості й вміти захоплювати, чітко розуміти, коли буде ураження. І яка тоді залишається найбільш дієва альтернатива зенітним дронам? Тільки така альтернатива.

Критично необхідна зенітна ракета малого радіуса дії із системою самонаведення, яка буде працювати хоча б на дальність 7–10 км, для того, щоб ми могли системно почати збивати. Але це зовсім не так просто, як би хотілось.

Зенітна ракета — це дуже високотехнологічний засіб. Особливо — головка самонаведення. А головне, показник ціни цієї ракети має бути у районі 20 тисяч доларів.

Ми ще десь півтора року назад бачили, як велика кількість виробників працювали у цьому напрямі. Але станом на зараз ми у Фонді поки констатуємо, що готового рішення для масової закупівлі немає.

При цьому не лише в Україні, а й серед іноземних компаній. Які тоді альтернативи зенітним ракетам проти реактивних «Шахедів»? Засоби радіоелектронної боротьби, роботизовані платформи.

Суть у тому, що немає єдиного засобу, який буде працювати проти реактивних «Шахедів”. Є багатоешелонована протиповітряні оборона, кожна ланка якої виконує свою функцію. Авіація також працює по цих цілях.

Авіація не збила — відпрацьовують зенітні дрони. Якщо вони не відпрацювали — на останньому рубежі працюють турелі. Вони, до речі, показують себе доволі непогано.

Якщо вони правильно розташовані і налаштовані, то роботизовані турелі теж ефективно збивають реактивні дрони. Але, окрім самого збиття, ми не повинні забувати про систему виявлення, яка у нас наразі теж працює не на 100%.

Бо досі не вистачає радарів для створення щільного радарного поля. Тобто загалом це має бути комплексний системний підхід.

Першоджерело: AIN.UA / DOU Tech