Чи може Європа дозволити собі соціальну державу: старіння населення та видатки на оборону тиснуть на бюджети

Післявоєнна модель соціальної держави в Європі опинилася під безпрецедентним фінансовим тиском через стрімке старіння населення та одночасну потребу нарощувати видатки на оборону й інфраструктуру. Як повідомляє агентство Bloomberg, боротьба за розподіл державних ресурсів дедалі частіше переростає у гострі політичні кризи та вуличні протести в європейських столицях.

За оцінками аналітиків видання, нинішня система соціального забезпечення на континенті проєктувалася в середині XX століття для значно молодшого суспільства зі стабільним демографічним приростом. Сьогодні ж скорочення частки працездатного населення на тлі збільшення тривалості життя створює критичне навантаження на пенсійні фонди, систему охорони здоров’я та державні фінанси загалом. Уряди європейських країн змушені шукати баланс між збереженням соціальних гарантій та обслуговуванням державного боргу.

Ситуацію суттєво ускладнюють нові геополітичні та економічні реалії. Окрім утримання соціальної сфери, європейські держави одночасно намагаються профінансувати модернізацію армій, оновлення критичної інфраструктури та реформування освіти. Для України ця дискусія в Європейському Союзі має безпосереднє значення: від фінансової стійкості західних партнерів та їхньої здатності реформувати власні бюджети залежить довгострокова оборонна й макрофінансова підтримка Києва, а також темпи розбудови спільного європейського оборонно-промислового комплексу.

«Європейська післявоєнна соціальна держава створювалася для молодшого населення, що зростало. Сьогодні ж старіння громад створює дедалі більший тиск на пенсійну систему, охорону здоров’я та державні фінанси. Оскільки уряди намагаються одночасно фінансувати оборону, інфраструктуру й освіту, боротьба за те, хто саме за це платитиме, вихлюпується у велику політику та на вулиці», — зазначають оглядачі програми Wall Street Week на Bloomberg.

Наслідком цього фіскального дисбалансу стає поляризація європейського суспільства та посилення позицій популістських сил, які спекулюють на темі податків і пенсійного віку. Подальші кроки урядів ЄС вимагатимуть непопулярних структурних реформ — від перегляду умов виходу на пенсію до оптимізації соціальних виплат. Здатність європейських лідерів досягти суспільного компромісу щодо того, хто нестиме основний фінансовий тягар, визначатиме економічну та безпекову архітектуру континенту на найближчі десятиліття.

Першоджерело: Bloomberg Markets