Між господарством та евакуацією: як жителі прифронтової Олександрівки на Донеччині готуються до зими під обстрілами

Як повідомляє національний мовник «Суспільне» з посиланням на старосту округу Дмитра Тимощука, до складу адміністративної одиниці входять чотири населені пункти, серед яких Олександрівка є найбільшою. Попри постійну загрозу з повітря, у селі продовжують функціонувати базова інфраструктура та логістика: працюють продуктові магазини, відділення поштового зв’язку, а волонтери та служби регулярно доставляють гуманітарну допомогу. Саме наявність базових послуг та прив’язаність до землі й худоби стримують багатьох селян від негайного виїзду.

Місцева жителька Наталя утримує двох корів та теля. Одну з корів родина придбала торік у серпні поблизу Костянтинівки, де нині тривають активні бойові дії. За словами жінки, заробляти на життя реалізацією молочної продукції стає дедалі небезпечніше: якщо до Слов’янська вона ще наважується возити молоко на продаж, то поїздки до Краматорська довелося припинити через високі ризики на дорогах. Її власна садиба з 2022 року вже чотири чи п’ять разів зазнавала пошкоджень унаслідок близьких влучань російських боєприпасів, а вибухова хвиля від удару авіабомби за 50 метрів від двору взимку знищила всю домашню пасіку.

«Хотілося б, щоб до нас не летіло, то ми б тут і зимували. У нас заготовлені всі корми. Є зерно, ячмінь, пшениця, трохи кукурудзи. Сіно он, побачите, які там дві скирти великі, вже вони їх почали під’їдати, бо вже не пасуться. Та й пасти вже страшнувато водити. Водити їх аж на луки — це далеченько», — розповіла жителька Олександрівки Наталя.

Водночас посилення обстрілів змушує частину селян шукати шляхи для відступу. Інша мешканка Олександрівки, пенсіонерка Тамара, зазначає, що напередодні російський снаряд влучив у порожній старий будинок просто через дорогу від її оселі. Хоча в селі працюють крамниці та пошта, постійна тривога підштовхує її родину до пошуку орендованого житла в безпечніших тилових регіонах.

Головною перешкодою для літніх людей залишається фінансове питання. За словами місцевих пенсіонерів, під час евакуації їм доводиться розраховувати виключно на державні виплати, де щонайменше одна пенсія повністю витрачатиметься на оплату оренди скромного помешкання у передмісті, а на іншу доведеться забезпечувати базове виживання. Саме тому мешканці прифронтових сіл Донеччини відкладають рішення про виїзд до останнього, сподіваючись перезимувати у власних домівках.

Першоджерело: Суспільне Мовлення