На Івано-Франківщині з трансплантованим серцем живуть 13 людей, ще до тридцяти пацієнтів очікують на пересадку

На Івано-Франківщині нині проживають 13 мешканців із трансплантованим донорським серцем, тоді як ще від 20 до 30 жителів регіону перебувають у черзі на життєво необхідну операцію. Загалом у масштабах України потреба в кардіотрансплантації залишається критичною: у листі очікування перебувають 830 пацієнтів. Повідомляє національний мовник «Суспільне» з посиланням на завідувача кафедри внутрішньої медицини № 2 та медсестринства Івано-Франківського національного медичного університету, професора Нестора Середюка.

За даними фахівця, попри розвиток вітчизняної трансплантології, медична система наразі покриває лише близько десяти відсотків від реального запиту на пересадку серця. Щороку українські кардіохірурги проводять від 70 до 80 таких високотехнологічних втручань. Для Прикарпаття кожен успішний випадок є результатом тривалої діагностики та вчасного скерування пацієнта до профільних центрів, проте дефіцит донорських органів зумовлює формування значної черги як на регіональному, так і на загальнодержавному рівнях.

Успішна операція з пересадки є лише першим етапом у боротьбі за життя пацієнта. Ключову роль у подальшій реабілітації та тривалості життя відіграє постійний медичний нагляд і ретельно підібрана підтримувальна терапія. Хоча в медичній практиці середнім показником життя після трансплантації часто називають 15 років, світовий досвід доводить можливість значно довшого функціонування донорського органа — аж до чотирьох десятиліть за умови належного лікарського супроводу.

«З нашої області десь два-три десятки людей на черзі. Зараз у нас в області є 13 жителів з трансплантованим серцем. З більшістю з них я знайомий. Я мав честь або просто відправляти, або рекомендувати їм трансплантацію серця. Кажуть, що 15 років — середній вік проживання після трансплантації. Це не зовсім так. Є пацієнт із Нідерландів, який живе 40 років після трансплантації. 40 років — це є діло, але правильно його треба вести. Тому що головною причиною негативних результатів, низької виживаності після трансплантації є ураження коронарних артерій у такої людини. Організм не знав цього серця, воно прийшло до нього, і організм старається атакувати, щоб його викинути», — пояснює професор Нестор Середюк.

Подальше збільшення кількості кардіотрансплантацій та підвищення показників виживаності пацієнтів напряму залежать від розбудови системи посмертного донорства в Україні та якісного післяопераційного супроводу на місцях. Оскільки імунна система реципієнта сприймає пересаджений орган як чужорідний і намагається його відторгнути, перед кардіологами та терапевтами первинної й спеціалізованої ланок стоїть завдання забезпечити безперервний контроль стану судин та імуносупресивну терапію для кожного прооперованого жителя громади.

Першоджерело: Суспільне Мовлення